Соки́ринці — відоме село в Україні в Прилуцькому районі Чернігівської області.
Зрозуміти
[ред.]Історичне село входить до складу Срібнянської селищної громади. До 2017 року орган місцевого самоврядування Сокиринська сільська рада. Розташоване у верхів'ї річки Утки (лівої притоки Удаю), за 12 км від центру громади та за 5 км від автодороги Київ—Суми. Населення — близько 2000 мешканців; (1914 — бл. 4000 меш.).
Назва села походить від першого поселення Івана Сокири (або Сокирки), який 1092 заснував над річкою Уткою хутір.

Село відоме Сокиринським палацом з Сокиринським парком, зведеним у 1823-1829 pоках.
Завдяки роду Ґалаґанів Сокиринці були своєрідним культурним центром. З 1787 у селі існував ляльковий театр — вертеп, тут жив кобзар Остап Вересай (його кімната-музей є у колишньому палаці); з ініціативи Григорія Ґалаґана в Сокиринцях постав (1871) один із перших в Україні кооперативів — сільське ощадно-позичкове товариство.
Як дістатись
[ред.]Село розташоване за 5 км від автодороги Київ—Суми.
Потягом
[ред.]Можна дістатися до станції Прилуки приміськими поїздами, що прямують від Бахмача, Гребінки та Ніжина. До 18 березня 2020 року через станцію Прилуки також курсували поїзди міжнародного сполучення.
Автомобілем
[ред.]Відстань від районного центру Прилуки до села 36 км. Час у дорозі 40 хв.
Автобусом
[ред.]Щодня курсує рейс Прилуки - Сокиринці (з 13:50 до 15:04) і у зворотньому боці.
Транспорт
[ред.]Що відвідати
[ред.]Церкви
[ред.]- Варваринська мурована церква (1803), споруджена на кошти Григорія Івановича Галагана.
- Мурована домова Петро-Павлівська церква (1858), зведена на кошти Катерини Василівни Галаган (дружини Павла Григоровича).
Сокиринський архітектурно-парковий комплекс
[ред.]- Маєток старшинсько-шляхетського роду Ґалаґанів:
- Палац (1829), зведений архітектором П.Дубровським у стилі класицизму, увінчаний в центрі великою декоративною банею та прикрашений шестиколонними портиками.
- краєвидний парк (нині - Сокиринський архітектурно-парковий комплекс) на площі 80 гектар з галявинами, алеями, ставками, альтанками, мостами та іншими елементами малої архітектури.
- великий став, площею 10 гектар.
Тепер парк із палацом перебувають у користуванні аграрного ліцею.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
На захід від села прилягає ліс, який називається Парком, з півдня розташовані лісові урочища Ушива та Микитівщина, з півночі — невеликий сосновий ліс Стадниця.
На південь від села розташований ботанічний заказник «Галаганове (урочище «Парк Галагана»)», а на південний схід — ботанічний заказник «Соколівське».
У селі по річці Утка, в ярах, утворено ставки: Обеїв та Панський, Свячена, Короп, Свинячий, Біленків, Осадча, Утка.
Поблизу Сокиринців є кургани 2-1 тис. до н. е.
Чим зайнятись
[ред.]Що купувати
[ред.]Де поїсти
[ред.]Дешево
[ред.]Середні ціни
[ред.]Дорого
[ред.]Де розважитись
[ред.]Сокиринський палац з Сокиринським парком (1823-1829), у якому існували кріпацький театр, хор тощо. Палац було збудовано у стилі ампір за проектом архітектора Павла Дубровського. Велична мурована двоповерхова споруда, прямокутна у плані, з великим декоративним куполом у центрі. Головний фасад прикрашено шестиколонним портиком іонічного ордера, поставленого на аркаду. Обабіч фасаду встановлено копії античних скульптур та декоративні вази. Палац мав 60 кімнат, сполучених між собою анфіладною системою. До парадного під'їзду вела широка, засаджена декоративними деревами та кущами, алея. Навколо палацу було закладено у 1823—1825 роках голландським садівником І.Б істерфельдом за участю архітектора П. Дубровського парк, який органічно доповнив палацовий ансамбль. В парку посаджено дуби, берези, тополі, граби, клени, модрини, каштани, платани. До нашого часу зберігся в парку старий явір, під яким відпочивав Тарас Шевченко. Парковий ландшафт доповнювали альтанки, церква з дзвіницею, каплиця, колодязь, гребля, Готичний та Красний містки над ставом, різноманітні паркові скульптури.
У сокиринському палаці часто гостювали видатні діячі культури, зокрема Т. Шевченко, художники В. Штернберг, Л. Жемчужников, композитор М. Лисенко. Свої враження від відвідання Сокиринців і від гри тамтешнього оркестру Тарас Шевченко описав у повісті «Музикант».
Де зупинитись
[ред.]Дешево
[ред.]Середні ціни
[ред.]Дорого
[ред.]Де навчатись
[ред.]Як заробити
[ред.]Застереження
[ред.]Як розв'язувати проблеми
[ред.]Зв'язок
[ред.]Куди далі
[ред.]Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |